«Творчий доробок поета» (До 80- ти річчя від дня народження О.С. Завгороднього, поета Дніпропетровщини)

2020-01-23

Щоб стати поетом, самого лище бажання замало. Треба ним уродитися. Вища сила вкладає у сутність людську,ще до появи її у світ, кому більше, кому менше, талану проникати в невидимий для земної людини план буття. Уміння вправно заримовувати думки – це ще не поезія. Поезія починається з одкровення –спершу для автора, а потім і для читача.

Сузір'я поетів нашої Дніпропетровщини дуже різноматітне. Їхні поетичні твори відомі далеко за межами України. Вірші відбивають широке коло зацікавлень, різноманітний образний світ кожної творчої особистості. Серед поетичних імен нашого краю є визначне ім'я Олександра Завгороднього, якому 25 січня виповнилося б 80 років від дня народження.

Олександр Завгородній - відомий в Україні та за її межами поет і перекладач, мав понад тридцять книг: чотири поетичні збірки, все інше переклади з естонської та фінських мов. Двічі був нагороджений естонською премією імені Юхана Смуула, а 1996 року йому присуджено премію імені М.Рильського в галузі художнього перекладу. 2005 року він став лауреатом премії «Благовіст», одержавши диплом за книгу «Життя мойого птах». О.Завгородній наділений даром тонко й глибоко відчувати слово, його сутність і душу; воно й не дивно, адже ріс у родині, де любили й шанували рідну мову, створювали національну духовну ауру. Тема патріотизму, любові до України, синівського обов'язку перед рідною землею й матір'ю – одна з головних у творчості Олександра Завгороднього.

З приводу ювілейної дати поета Олександра Завгороднього в інфоомаційно – краєзнавчому відділі КЗК «Апостолівська міська бібліотека» провідним бібліотекарем Байрак Л.І. оформлена виставка –ім'я «Творчий доробок поета». На виставці представлено книжкові видання поетичних творів поета. Інформаційне повідомлення про цікаві факти біографії видатного поетичного діяча, світлини перебування поета в колі своїх однодумців - поетів, та збірочки чудових віршів юбіляра.

Запрошуємо Вас для ознайомлення з виставкою про поета, для якого сенсом буття було, жити для рідної землі, та працювати для її щастя.

Десь літає птах мого життя.

Я не знаю – високо чи низько

Може, в сизі падає жита,

Може, над проваллям чорним висне.

Я не знаю…

Віриться мені –

На Вкраїні упаду напевне.

Припаду до рідної землі,

І земля пригорнеться до мене.