«Образ в серці такий несу» (до 85-річниці від дня народження українського поета, журналіста Василя Андрійовича Симоненко (1935-1963).

2020-01-08

6 cічня 1938 року народився відомий український поет, журналіст, шістдесятник Василь Андрійович Симоненко.

З нагоди відзначення 85-річниці від дня народження поета бібліотекар кафедри юнацтва Ю.О. Рибалкіна організувала парад книг «Образ в серці такий несу». Для користувачів були представлені його твори, також читачі мали можливість познайомитися з його біографією та фотографіями.

Василь Симоненко після закінчення школи вступив на факультет журналістики Київського університету. Працював в обласній газеті «Черкаська Правда» і «Молодь Черкащини», пізніше кореспондентом «Робітничої Газети» в Черкаській області. Писати вірші почав ще в студентські роки, але в умовах прискіпливої радянської цензури друкувався неохоче: за його життя вийшли збірки поезій «Тиша і грім» (1962) і казка «Цар Плаксій і Лоскотон» (1963). Уже в ті роки набули великої популярності поезії «Злодій», «Суд», «Балада про зайшлого чоловіка». Окремий значний цикл становлять твори, в яких поет висловлює любов до своєї батьківщини України «Задивляюсь у твої зіниці», «Є тисячі доріг», «Український лев», «Лебеді материнства», «Україні» та ін.

1962 року В. Симоненко разом з А.Горською та Л. Танюком виявили місця поховання розстріляних НКВС на Лук’янівському та Васильківському цвинтарях, в Биківні, про що й було зроблено заяву до міської ради. У 1963 році Симоненко був жорстоко побитий кагебістами на залізничній станції Шевченка у місті Смілі, після чого він переніс відмову нирок і невдовзі помер у головній обласній лікарні 13 грудня 1963 року. Похований в Черкасах.