"М. Лермонтов - герой свого часу" (до 205-річниці від дня народження російського поета, прозаїка Михайла Юрійовича Лермонтова (1814-1841)

2019-10-29

15 жовтня 1814 року народився відомий російський, поет, прозаїк Михайло Юрійович Лермонтов.

З нагоди відзначення 205-річниці від дня народження письменника бібліотекар кафедри юнацтва Ю.О. Рибалкіна 29 жовтня організувала парад книг під назвою "М. Лермонтов - герой свого часу". Для користувачів були представлені твори письменника, можливість познайомитися з його біографією та фотографіями.

М. Лермонтов народився 15 жовтня 1814 року в сім’ї офіцера, виховувався бабусею. Саме бабуся надала найкращу початкову освіту Лермонтову. 1 вересня 1828 року Лермонтова зарахували до Московського університетського благородного пансіону, одного з найкращих навчальних закладів Росії. Він отримує гуманітарну освіту, яку доповнює самостійним читанням, пише перші вірші. Восени 1830 року Лермонтов вступає до Московського університету на етично-політичне відділення. Незадоволення навчанням призвело до того, що Лермонтов залишив університет у 1832 р. У 1834 році почав служити у гусарському полку в Царському селі. Популярність до поета приходить разом з виходом вірша «Смерть поета» (1837), присвяченого смерті Олександра Пушкіна. За цей твір Лермонтов був заарештований і відправлений на заслання. По дорозі на Кавказ Лермонтов на місяць зупиняється в Москві. Тоді ж було написано твір «Бородіно» (1837) до річниці битви. Під час кавказького заслання творчість Лермонтова розквітає, він починає займатися живописом. Завдяки клопотанням бабусі повертається до Петербурга, відновлюється на службі. Повертаючись з другого заслання, Лермонтов зустрів старого товариша Мартинова. Той, образившись на злий жарт поета, викликає Лермонтова на дуель. 15 (27) липня 1841 на цій дуелі у 26 років Лермонтов загинув. Лірика Лермонтова має властивість відчуженості, тяжіння до вічності. Найголовніші твори Лермонтова: «Парус» (1831), «Маскарад» (1835), « Боярин Орша» ( 1835-1836 ) , «Мцирі» (1839), «Бородіно» (1837), «В’язень» (1837), «Демон» (1839), «Герой нашого часу» (1838-1840 ) вважаються шедеврами літератури.