"Майстер естетичної прози"

2019-04-11

З нагоди відзначення 120-річниці від дня народження російського і американського прозаїка, поета, драматурга, перекладача, літературознавця Володимира Володимировича Набокова бібліотекар кафедри юнацтва Ю.О. Рибалкіна 11 квітня 2019 року організувала для уваги читачів виставку-одкровення у фонді "Майстерестетичноїпрози". Користувачам було запропонавано ознайомитися з біографією письменника, фотографіями та його творами.

Народився Володимир Володимирович Набоков 10 квітня 1899 в Петербурзі в аристократичній родині відомого політика. З ранніх років вивчав іноземні мови. Революція 1917 року змусила Набокових перебратися в Крим, а потім, в 1919-му, емігрувати з Росії в Берлін.

Під час навчання в Кембріджі, продовжує писати російські вірші і перекладає російською мовою «Алісу в країні Чудес» Л. Керрола. З 1922 року Набоков стає частиною російської діаспори в Берліні, заробляючи на життя уроками англійської мови. У 1927-му році Набоков одружується на Вері Слонім і завершує свій перший роман- «Машенька». Після чого до 1937 року створює 8 романів російською мовою. Романи Набокова, що не друкувалися в Росії, мали успіх у західної еміграції, і нині вважаються шедеврами російської літератури («Захист Лужина», «Дар», «Запрошення на страту»). Життя Набокова з дружиною-єврейкою в Німеччині стало неможливим, і сім’я Набокових переїздить до Парижа, а з початком Другої світової війни емігрує в США. Свій перший роман англійською мовою («Справжнє життя Себастьяна Найта»). Подорожуючи по США Набоков пише роман «Лоліта» (історія педофіла, що випробовує потяг до маленьких дівчаток), який приніс авторові світову славу і фінансовий добробут. Набоков повертається до Європи і з 1960 живе в Монтре, Швейцарія, де створює свої останні романи, найвідоміші з яких, — «Бліде полум’я» і «Ада». Помер В. В. Набоков 2 липня 1977, похований на кладовищі в Кларанс, поблизу Монтре, Швейцарія.