Історична полиця «Нестор Махно: легенди і реальність»

2018-11-07

7.11.2018 В КЗК «АМБ» на абонементі оформлено книжкову полицю - історичний портрет «Нестор Махно: легенди і реальність» в рамках відзначення 100-річчя Української революції та 130-ї річниці від Дня народження керівника повстанської армії, видатної постаті минулого століття, Нестора Івановича Махна, українського державного, військового та політичного діяча, видатного тактика ведення партизанської війни, керівника селянського повстанського руху 1918 -1921 рр. на Півдні України.

Сто років тому у вирі громадянської війни в Україні виник повстанський селянський рух, який дістав назву махновщини.

В ті далекі буремні революційні часи Нестор Махно почав селянську повстансько-визвольну війну – сповнену ненависті, стихійного протесту до всього, що чинилося навкруги, жагучого бажання раю на своїй землі для всіх знедолених. Згодом стверджуватимуть, наче Махно перекидався то до одних, то до інших, не знаючи, чого хотів. Насправді він вибирав, але так і не зміг вибрати між новою більшовицькою владою і власним бажанням необхідної селянству справедливості. Двічі Махно ставав спільником Червоної армії, і двічі припиняв «дружбу». Він волів для селян іншої революції. І втретє намагався знайти порозуміння з більшовиками, але тепер уже вони його не прийняли. Та жодного разу – жодного! – Махно не схилився ні на змичку, ні на компроміс з гетьманцями, врангелівцями, денікінцями і т. д.

в світі про нього було написано і видано щонайменше 160 романів і повістей, а скільки есе, оповідань та легенд – і не перелічити.

Махно і сам писав вірші та балади. Нічого з написаного, на жаль, не збереглося. Крім одної єдиної думи, яку народ заспівав піснею: «Гей ти, батьку мій, степ широкий, поговоримо ще з тобою – молоді мої буйні роки та спливли за водою». І акордні рядки: «Де ж ви, брати мої милі? Сліз гірких ніхто нам не витер – я стою, як дуб на могилі, а навкруг лиш хмари та вітер.»

Малюючи себе дубом на могилі, Нестор Іванович, можна не сумніватися, бачив і згадував той Дуб Смерті у Дібрівському лісі, з-під гілля якого увірвався у нашу з вами історію українською селянсько – повстанською революцією.

Вже багато відомо нам про Нестора Махна. Але його постать, його діяльність не перестають бентежити думки дослідників. Іще багато буде сказано і написано про Махна-героя та Махна-розбійника, про його жагу до життя та безжальність. Напевно, він ніколи не буде однаковим для всіх. Буде хорошим і буде поганим, але не буде звичайним і розгаданим. А тому цікавість людства до легендарного ватажка повстанського руху збережеться іще на довгі роки. Людина живе доти, доки жива пам'ять про неї…