«З історії писемності, кирилиці та глаголиці» ( До Дня слов’янської писемності та культури)

2018-05-23

До Молитви Абеткової

Ти славлення Святого Слова,

До Господа святий порив.

То хто ж, Молитва абеткова,

В той сивий вік тебе створив

Хто буквам дав могутні крила,

Де в’язь прозора, як бурштин,-

Чи був то Костянтин – Кирило,

Чи Преславський Костянтин?

Але шляхи твої – найкращі,

Йдеш у світи без перешкод,

Зберігши в диво – акровірші

Священний праслов’янський код.

Дмитро Білоус

Створення письма є одним із найвагоміших винаходів. Без нього неможливий суспільний поступ. Писемність, якою ми користуємося нині, утворилася на основі абетки.

863 – ій вважається роком відліку слов’янської азбуки.

Найбільший внесок у культуру та писемність слов’янських народів зробили святі Кирило та Мефодій. Кирило і Мефодій – слов’янські просвітителі та проповідники християнства, творці слов’янської азбуки , перші перекладачі богослужбових книг на слов’янська мову, брати.

Серед древніх пам’яток слов’янської писемності особливе і почесне місце займають їх життєписи: «Житіє Костянтина Філософа», «Житіє Мефодія», «Похвальне слово Кирилу і Мефодію».

Слов’янські першовчителі св. рівноапостольні Кирило і Мефодій, як свідчать житія, з самого початку їх проповідницької і просвітительської діяльності захищали право слов’янської писемності та культури на існування й всебічний розвиток, на рівноправ’я, на ставлення до неї.

Справа Кирила і Мефодія об’єднала слов’ян усього світу. Більше того вона була своєрідними мостом – стимулом входження в європейську культуру. Брати були предтечею європейського Відродження. Вони здійснили високогуманну просвітницьку місію, несучи світло нових ідей, слов’янської писемності не лише на Балкани, де знайшли притулок, а й в інші країни Європи.

Діяльність Кирила і Мефодія сприяла єдності слов’янської культури.

День слов’янської писемності й культури, яке відзначається кожного року 24 травня – одне з найгуманніших свят, яке з кожним роком дедалі більше розпросторює свої межі.

Ми знову і знову звертаємось до першоджерел слов’янського роду, писемності, культури, які сягають Київської Русі, здобутки якої увійшли до духовної скарбниці культурних цінностей людства.

На знак пошани й поваги до титанів слова в інформаційно – краєзнавчому відділі КЗК «Апостолівська міська бібліотека» провідним бібліотекарем Байрак Л.І. оформлено історичне віконце «З історії писемності, кирилиці та глаголиці» до знаменного дня нашої історії. Ласкаво просимо завітати до нашого відділу відвідувачів, користувачів для ознайомлення з книжково – періодичними виданнями, довідковими матеріалами про життєвий та творчий шлях , сторінками біографії та взагалі зі всією інформацією, яка наявна у фонді відділу про діяльність слов’янських просвітителів.